Як уже зазначалося, існує безліч теорій походження людини – антропогенезу. Проте на сьогодні в біології та історії, за наукову визнається лише Теорія Еволюції Ч. Дарвіна (Синтетична Теорія Еволюції в сучасній інтерпретації).
З часів першої публікації книги «Походження людини та статевий відбір» у 1871 році починається наукове дослідження проблеми походження людини. Ч. Дарвін застосував принципи еволюціонізму, які до того існували вже в інших науках, до проблем антропогенезу. Продовжуючи тезу К. Ліннея, який вперше відніс людини до загону приматів, Дарвін вважав, що людськими предками біли тварини – людиноподібні мавпи. Вирішальну роль в теорії Дарвіна було вчення про природний відбір – процес внаслідок якого сприятливі характеристики людини успадковуються наступними поколіннями, а несприятливі поступово відмирають. Що краще зрозуміти принципу природного відбору звернемося до його форми – статевого відбору.
Ч. Дарвін вважав, що самки мавп, а потім і жінки, обирали для себе, у якості сексуальних партнерів, більш фізично розвинених самців та чоловіків для продовження роду, дуже зменшуючи шанси дати потомство фізично слабким самцям та чоловікам.
Хоча теорія Еволюції Дарвіна і зробила переворот в науці, проте вона до сих пір дуже слабко пояснює зростання об’єму мозку, зменшення волосяного покриву людини та появу мови у людей та ін.
З точки зору соціальних чинників прагнув пояснити проблему антропогенезу теоретик марксизму, та вчений любитель Ф. Енгельс, засновник трудової теорії антропогенезу. Погоджуючись з Ч. Дарвіном про тваринне походження людини, Енгельс водночас наголошував на соціальних чинниках в процесі еволюції. У своїй роботі «Роль праці в процесі перетворення мавпи на людину», яка побачила світ у 1876 році, Ф. Енгельс стверджував, відому за радянських часів тезу, що «праця зробила з мавпи людину». На думку Енгельса, саме стадне проживання приматів, колективні пошуки їжі, захист від хижаків сприяли розвитку мозку, виникнення мови у людей та виникненню сучасних соціальних інститутів у людей.
Сучасна наука не протиставляє біологічні та соціальні чинники у процесі антропогенезу, а навпаки поєднує, вказуючи, що і біологічні особливості, а також колективна праця дуже вплинули на процес формування людини сучасного типу. Крім цих чинників, сучасні дослідники вказують на пряму залежність збільшення м’ясного раціону в житті перших мавпо людей, їх поступовою трансформацією в людину сучасного типу.
Як відома м’ясоїдні тварини мають більш складу психіку ніж травоїдні. Саме тому на думку вчених, м’ясо сприяло трансформації мозку та тіла найдавніших предків людини. М’яса має більшу калорійність ніж фрукти та овочі, і тому звільняє людину від постійних пошуків їжі. Якщо уважно поспостерігати за травоїдними тваринами, то можна побачити, що практично весь час вони вживають рослинну їжу. Зовсім навпаки діють хижаки, які після вдалого полювання можуть день чи навіть більше обходитися без їжі.
Полювання має більшу інтелектуальну складність ніж просте збирання плодів та рослин. Полювання сприяло встановленню соціальних контактів між нашими предками, та формуванню соціальних інститутів.
Дуже цікавою з науковою точку зору є версія про вплив радіації на формування людини сучасного типу. На думку фахівців зростання кількості сонячної радіації, постійні виверження вулканів, інші глобальні катастрофи призвели до генетичних мутацій мавп, які потім стали домінуючими внаслідок природного відбору – більший об’єм мозку, випадіння волосся та ін. Проте ця гіпотеза, ще не має ґрунтовного наукового обґрунтування, і вважається лише гіпотезою.
Виходячи з теорії еволюції та сучасної біологічної класифікації, наукова класифікація людини виглядає так:
- Домен – Ядерні
- Царство – Тварини
- Підцарство – Справжні багатоклітинні
- Над тип – Вторинні
- Тип – Хордові
- Підтип – Хребетні
- Інфатип – Щелепні
- Надклас – Чотириногі
- Клас – Ссавці
- Підклас – Плацетарні
- Ряд – Примати
- Інфаряд – Людиноподібні
- Рід – Люди
- Вид – Людина розумна
Не будемо прослідковувати всю еволюцію живих організмів до сучасної людини. Почнемо наший екскурс з появи ссавців на планеті Земля.
Найдавніші ссавці з’явилися 180 млн. років тому (мезозойська ера). То були часи абсолютного панування рептилій – динозаврів. Перші ссавці були крихітними, розміром із щура, і вели переважно нічний життя (це пов’язано з слабкою активністю рептилій у ночі).
Через 120 млн років вимирають динозаври (60 млн років тому). Як вважають вчені, це сталося у наслідок падіння гігантського метеориту або комети на нашу планету. Від вибуху в атмосферу Землі піднялась велика кількість пила, яка закрила доступ Сонце. На Землі відбулося стрімке похолодання. Зниження температури стало причиною загибелі холоднокровних рептилій.
Загибель більшості великих рептилій відкрила дорогу до домінування ссавців (триває до сих пір). 50 млн. років тому відбулася зміна геологічних ер, із мезозойської до кайнозойської. Саме в цей час з’являються перші примати.
Продовження статті читайте в наступних частинах.