Економіка Січі формувалася з двох джерел господарювання: колективно-січового та індивідуально-паланкового. Колективно-січове господарство поділялося на загально-січове і курінне. На Січі була колективна власність на землю, вона належала всім і кожному козаку, котрий був причинлений до війська. Цікаво, що за всю історію існування козацтва воно так і не ввело приватну власність на землю, тому менша частина угідь… Читати далі »
У 1830-х центр західноукраїнського національного руху переміщуються з Перемишля та Закарпаття до Львова, де його очолюють молоді семінаристи, послідовники ідей Гердера. У 1832 році троє товаришів 21-літній Маркіян Шашкевич, 21- літній Іван Вагилевич та 17-літній Яків Головацький створили літературний гурток, який назвали «Руська Трійця». Лідером гуртка був обраний Маркіян Шашкевич. Його учасники стояли на слов’янофільських… Читати далі »
Революція 1905-1907 років довела, що аграрне питання вже стало не тільки економічним, але й політичним. Його невирішеність поглиблювала напругу в суспільстві, породжувала політичну нестабільність в Російській імперії. Не дивлячись на модернізаційні реформи друг. пол. XIX ст. суспільство імперії все ще залишалося доволі архаїчним. Продовжували існувати поміщицьке землеволодіння та селянська община. На початку XX ст. поміщицьке… Читати далі »
Запорізька Січ з самого початку свого утворення була військово-політичною організацією республіканського типу з виборністю керівників, з рівним правом участі усіх козаків у виборах. Формально найвища влада на Січі належала Військовій (Генеральній) або повній загальнокозацькій раді – «коло» (перша згадка датована 1581 р.). Ради відбувалися два-три рази на рік. Участь козаків у радах була обов’язковою, у… Читати далі »
Ідея об’єднання Польші та Великого князівства Литовського, Руського та Жемайтійського існувала починаючи ще з кінця XΙV століття. Проте в силу різних обставин – небажання литовських магнатів втрачати свою незалежність та зовнішньополітичних обставин (успішна литовська експансія на південь на схід) остаточного обєднання двох держав так і не відбулося до 1569 року.
До сих пір, етимологія слова «козак» залишається невідомою. Одні вчені вважають, що слово козак, походить від кавказького племені косогів, другі – тюрського племені хозар чи просто від тюрського слова «каз», що означає гусак. За третьою версією, слово козак має монгольське коріння, яке утворилося внаслідок поєднання двох слів «ко» – захист, броня, лати і «зах» –… Читати далі »
Гадяцький договір (Гадяцькі пакти) – українсько-польська мирна угода, підписана 16(06) вересня 1658 р., після довгих переговорів на козацькій раді неподалік м. Гадяч (нинішній районний центр Полтавщини) гетьманом Іваном Виговським (?-1664) з урядом польського короля Яна II Казимира Ваза (1609-1672). По суті, пакти передбачали повернення Козацької держави під скіпетр польського короля. В основу примирення України та… Читати далі »