Великі географічні відкриття. Частина 1

Лише невелика частина історичних дат можуть пишатися своєю епохальністю для світової цивілізації. Саме такою датою може, по праву вважатися 1492 рік – відкриття Колумбом Америки. Сучасний читач може слушно заперечити, що існують свідчення, про відкриття Америки задовго до Колумба – найбільш відоме, це експедиція вікінгів у 1000 р., і заснування поселення Вінланд. Проте, в той час не відбулося встановлення тісних економічних та культурних контактів з Новим Світом. Колумб відкрив не тільки Америку (хоча до самої смерті він вважав, що це була Індія), але і двері до Нових Часів. Зміни до яких призвела ця подія були епохальними, не тільки для європейців, але і для місцевого населення Америки, Чорної Африки, Азії та Океанії.

Передумови Великих географічних відкриттів

Після Великих географічних відкриттів (ВГВ) – жодна більш-менш значна подія у світі мала значення вселенського масштабу, і після цього звичайний ураган в Карибській затоці, не тільки шкодить місцевому населенню, але й впливає на світові ціни нафти та інших ресурсів.

Відкриття Америки

Великими Географічними Відкриттями називають період історії людства з кін. XV –  до кін. XVII ст., коли відбулося відкриття нових земель і торгових маршрутів у Азії , Америці, Африці, Океанії. Термін ВГВ є доволі умовним, адже він відображає європоцентричний ( в центрі всього європейське світосприйняття) принцип географічних досліджень. Тобто, землі які відкрили європейці у кін. XV – XVII ст. були населені, і частково відомі у Європі, йдеться про встановлення економічних та культурних зв’язків (так званий Колумбів обмін).

Китайська і мусульманська цивілізації мали значно вищій рівень науково-технічного розвитку ніж Європейська, але особливості їхньої культури не сприяли ВГВ, хоча обмежені контакти їх Америкою, Південною Африкою і Океанією були цілком можливі. ВГВ – це феномен саме Європейської цивілізації. У Китаї задовго до Європи був відомий компас, були наявні надійні судна для океанського плавання, картографія була на значно вищому рівні, але не було бажання до здійснення відкриттів нових земель та встановлення постійних контактів з ними.

 Термін ВГВ можна вживати в двох значеннях:

  1. У вузькому –  відкриття європейцями нових земель за межами Європи.
  2. У широкому – встановлення тісних економічних, культурних та політичних контактів з Новим Світом, формування системи колоніальних імперій, глобалізація світової економіки.

Причини та передумови Великих географічних відкриттів.

ВГВ не були явищем спонтанним, передумови ВГВ сягають, не тільки часів Пізнього Середньовіччя (XIV-XV ст. ), а значно раніших часів. Ще від  часів Античності європейці цікавилися загадковими землями з песиголовцями, людьми з одною ногою, але ще більше людей в усі часи «цікавить» жадоба наживи – золото, срібло та інші дорогоцінними  металами. Проте до винайдення домашнього холодильника існувало ще одне «золото» – прянощі, яке дозволяли відносно тривало зберігати продукти, що швидко псуються – передусім м’ясо. Але прянощі – перець, кориця, коріандр та ін. не росли в Європі, а лише в Південній Азії.

Ще в часи Римської імперії, потім в добу Середньовіччя, існувала обмежена караванна торгівля прянощами між Сходом і Заходом, яка приносила величезні прибутки грецьким, італійським та арабським купцям, і перекачувала дорогоцінні метали з Європи в Азію, адже європейські торговці не могли нічого запропонувати в замін, крім золота і срібла. Ця торгівля тривала до 1453 року, коли турки захопивши Константинополь взяли під контроль  торгові шляхи із Заходу на Схід, і припинили торгові контакти Заходу і Сходу. Європейці починають шукати нових, обхідних шляхів до Індії.

Важливою передумовою ВГВ були зміни в світогляді людини. XIV – XVI ст. називають Добою Відродження або Ренесансом. Відбувається відродження античних традицій в філософії, літературі, мистецтві. Але найбільш характерною рисою епохи Відродження було перехід від теоцентризму (в центрі світогляду людини є Бог) до антропоцентризму (в центрі світогляду людини стає сама людина). Середньовічна культура у переважній більшості була аскетичної, спрямованою на внутрішній світ людини. Спасіння кожної людини, за християнським віровченням, залежало від кожної людини особисто, яке досягалося через виконання Божих Заповідей, дотримання, посту, регулярної молитви та різноманітних аскетичних вправ. Зовнішній світ був, хоч і не ворожий, але такий, що не заслуговує достатньої уваги.

З XI ст. у Європі відбувається ріст населення, і разом з ним міст. Це призводить до демографічної кризи – перенаселення Європи. У XIV ст. епідемія чуми під назвою «Чорна смерть» сповільнила цей процес, але зупинити не могла.  У Європі стає тісно, люди починають шукати нових кращих земель – відбувається внутрішня колонізація, заселення слабо обжитих регіонів Європи, а також Хрестові походи – спроба культурного обміну з неєвропейським світом, яка закінчилася невдало. Проте з часом Європа починає задихатися від надлишку населення.

Доба Відродження зміщує акценти з внутрішнього світу людини на зовнішній. У Європі виникає велика кількість університетів, з винайденням книгодрукування у середині XV ст.,  кількість інформації збільшується в рази практично за кілька десятиліть. У Європі стає все більше освідченного населення, яке позбувається багатьох забобонів, і не боїться навколишнього світу. І хоча європейське село залишалося практично середньовічним (традиційним) до початку XX ст. з розвитком освіти з міського середовища виникає освічена еліта, яка може сприймати передові досягнення освіти та науки, що до цього було практично неможливим.

Розвиток освіти  спричиняє переворот в галузі науки і техніки. Виникають новий тип кораблів – каравели, які можуть плавати проти вітру та у відкритому океані. Покращується навігація – винайдення компасу, квадранту і астролябії. Збільшується тоннажність кораблів з 500 до 2000 тис. тон, що дозволяє перевозити значно більше вантажу та людей. Новітні досягнення у картографії дозволяли використовувати персональні карти для каботажного плавання – портулани. На кінець XV ст. більшість освічених європейців відходять від ідеї плоскості Землі, і починають сприймати ідею, що Земля куляста.

Отже коротко підсумовуючи передумови ВГВ можна зробити такі висновки:

  1. ВГВ – це європейське явище, прагнення європейської християнської цивілізації до постійного розширення, експансії.
  2. Зміни в світогляді людини. Люди стали більш відкритими до зовнішнього світу, перестали боятися далеких невідомих країв.
  3. Економічна вигода. Слабкий розвиток економіки Європи сприяв пошуку шляхів до швидкого збагачення. Захоплення турками Константинополю, і припинення торгових зв’язків з Сходом сприяло  пошуку нових торгових шляхів.
  4. Перенаселення Європи. У Європі виникає надлишок населення, відбувається концентрація значної кількості людей, серед яких з’являється багато енергійних людей готових до пошуку нових земель та інших ризикових операцій.
  5. Розвиток освіти, науки і техніки. Людство все більше переконується, що Земля куляста. Виникають технічні передумови для ВГВ.

Продовження статті читайте у 2 частині статті “Великі Географічні Відкриття”.

Залишити відповідь