Україна в добу палеоліту

Вчені розділяють найдавнішу історію людства на кілька епох. Першою епохою був палеоліт (від грецького «палайос» – стародавній  та  «літос» – камінь), або кам’яний вік. Тривала ця епоха від 700 до 10 тис. років тому.

Науковці найпершу епоху розділяють на три етапи:

–         Ранній (від появи людини до 150 тис. років тому);

–         Середній (150—35 тис. років тому);

–         Пізній (35—11 тис. років тому).

Ранній палеоліт характеризується початком розселення людини із своєї прабатьківщини.  На території сучасної України первісні люди з’явилися близько 1 мільйону років тому. Наш регіон, як і Європа загалом, не входив до ареалу антропогенезу. Найвірогідніше, що найдавніші люди (архантропи) прийшли на територію України з Передньої Азії через Балкани і Центральну Європу. Дані археології доводять, що ця міграція не була одномоментним актом, а хвилеподібно тривала протягом багатьох тисячоліть. Рештки найдавніших стоянок первісних людей на території України знайдені біля с. Королеве (Закарпаття), м. Амвросіївка (Донбас), с. Лука-Врублівецька (Хмельниччина). Всього відомо на території України понад 30 стоянок доби раннього палеоліту.

Архантропи жили невеликими групами, постійно пересуваючись з місця на місце. В цей же час зароджуються колективи для спільного полювання і спорудження найпростішого житла. Основним знаряддям праці архантропів було ручне рубило. У руках первісної людини рубило стало універсальним інструментом впливу на навколишній світ. Залежно від ситуації воно виконувало роль сокири, кайла, метального каменя тощо. Поява однотипних кам’яних знарядь на зразок рубила свідчить про зародження мислення, початок переходу до свідомої виробничої діяльності.

На цьому етапі історичного розвитку створюються первісні стада людей, перші форми людських об’єднань за принципом кровнородинних зв’язків. Науковці припускають, що вже тоді почали виникати екзогамні порядки (заборона шлюбу всередині общини).

Середній палеоліт (мустьєрська епоха) характеризується продовженням заселення України первісними людьми. Хоча освоєнню території перешкоджала різка зміна клімату, відбулося похолодання. Нові кліматичні умови змушували людину пристосовуватися задля виживання. Поворотним етапом стало винайдення близько 100 тис. років тому вогню.

Внаслідок еволюції  змінився антропологічний вигляд  людини. На зміну архантропу приходить неандерталець, котрий був більш подібний до сучасної людини. Неандерталець як більш розвинений тип людини попри складні умови існування, помітно розширив ареал проживання. Найдавніші стоянки знайдені й рештки неандертальців знайдені в печері Кіїк-Коба в Криму (на півострові були найсприятливіші умови для життя), на Донеччині та в Закарпатті.

Також, змінилася психологія людини, з’явилися елементи абстрактного мислення, намітився поділ праці. У мустьєрську епоху почали закладатися першооснови духовного світу людини. Неандертальські поховання в печерах Криму свідчать про зародження релігійних уявлень та вірувань, а знайдені на деяких стоянках кістки, різьблені геометричним орнаментом, з гравійованими на них контурами тварин і людей, рештками намальованих чорною фарбою ліній — про перші кроки образотворчого мистецтва.

Пізній палеоліт. Цей етап характеризується значними змінами в економіці, сфері соціальних відносин, мистецтві. Безперечно, центральною подією цієї доби стало завершення майже 35 тис. років тому процесу фізичного та розумового формування людини сучасного типу — homo sapiens (або кроманьйонець). Змінювався не тільки антропологічний вигляд. Зміцнювалися колективістські тенденції, люди дедалі більше осідали, споруджували житла. У часи пізнього палеоліту змінилися суспільні форми людського співжиття. Замість примітивного первісного стада з’являється рід. Роди об’єднувалися в племена, почалося утворення первіснообщинного родоплемінного ладу.

З появою кроманьйонців процес удосконалення та урізноманітнення знарядь праці пішов надзвичайно швидкими темпами. У пізньому палеоліті почали виготовляти кам’яні різці, ножеподібні пластини, наконечники списів, дротики тощо. Людина оволоділа технікою обробки кісток та рогів. Помітне вдосконалення та урізноманітнення знарядь праці, підвищення продуктивності мисливства. Поступово склалася певна спеціалізація мисливських колективів.

Намагаючись пояснити механізм світобудови та визначити своє місце в навколишній дійсності, первісна людина в добу пізнього палеоліту активно формує першооснови власної релігійної свідомості: тотемізм, анімізм,  фетишизм та магію.

Терміни

Палеоліт (від грец. ??????? — давній і грец. ????? — камінь) — давня кам’яна доба, найдавніший період людського суспільства.

Залишити відповідь