Городельська унія 1413 р.

Городельська унія – угода, укладена між польським королем Владиславом II Ягайлом (1351-1434)  і великим кннязем литовським Вітовтом (1350-1430)  у замку Городля (Городель)  на річці Західний Буг 2 жовтня 1413 року на спільному польсько-литовському сеймі.

Комплекс документів Городельської унії складають:

1) акт про прийняття родами польської шляхти литовських бояр під свої герби;

2) акт, яким литовські бояри присягали на вірність польській шляхті, Короні Польській, королю Владиславу II Ягайлу і великому князю Вітовту, обіцяючи в разі смерті Вітовта прийняти великим князем литовським того, кого їм дасть король Владислав або його наступники і польська шляхта;

3) акт, яким Владислав II Ягайло (король польський, верховний князь литовський) та Вітовт (великий князь литовський) визначали характер зв’язку ВКЛ із Короною Польською й надали низку привілеїв литовським боярам, застерігаючи, що ними можуть скористатися лише ті, хто буде уживати герби, дані польською шляхтою.

Причини укладення:

1. Суттєве зміцнення позицій Великого князівства Литовського (ВКЛ) внвслідок перемоги в Грюнвальдській битві (1410);

2. Посилення прагнень литовських князів до здобуття незалежності від Польщі;

3. Готовність поляків на певні поступки задля збереження польсько-литовської унії;

4. Військова загроза з боку німецьких хрестоносців.

Основні положення:

  • підтвердила чинність інкорпораційних умов Кревської унії 1385 року, задекларувала повторне об’єднання Корони Польської  і ВКЛ в одну державу «на вічні часи»;
  • визнання за ВКЛ права на автономію та  збереження інституції велико-князівської влади у Литві;
  • надання Вітовту прав пожиттєвого правителя ВКЛ під зверхністю польського короля;
  • українські землі після смерті Вітовта не переходили під владу польського короля, як це передбачалося Віленською унією (1401), а залишалися у складі Литовської держави;
  • уніфікація адміністративно-територіального устрою за польським зразком;
  • запровадження у литовських землях власного сейму та столичних і земських вищих урядів (воєводств, каштелянств та ін.), подібних до польських;
  • визначено принцип обрання монархів у Польському королівстві та ВКЛ за спільною згодою й ухвалою прелатів (вищі духовні особи в католицькій церкві), магнатів і шляхти обох країн;
  • зрівняння у правах і привілеях католицької шляхти Литви і Польщі. Литовці-католики, на відміну від православних, мали можливість повністю розпоряджатися своїми земельними володіннями, які до того належали їм умовно.

Наслідки Городельської унії:

  • зміцнення союзу ВКЛ і Польського королівства в боротьбі з Тевтонським орденом;
  • унія стала провісником релігійної нетерпимості прокатолицької  польської державної влади до православних на підпорядкованих їй землях;
  • прокатолицький характер унії створив певні умови для сприйняття населенням ВКЛ культурних здобутків західно-європейської цивілізації;
  • призвела до релігійного розколу між православними народними масами й прокатолицькою знаттю у ВКЛ, зокрема і на українських земмлях;
  •  заклала політико-правові основи для започаткованого ще Кревською унєю процесу трансформації суспільно-політичної структури ВКЛ, її зближення й поступового зрощення з такою ж структурою Польського королівства.

Городельську унію традиційно розглядають, як успіх польської дипломатії, оскільки незважаючи на те, що ВКЛ переживало період піднесення, поляки зуміли навязати йому другорядну роль у новому державному обєдннанні.

Література:

  1. Шабульдо Ф.М.  Городельська унія 1413 [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 2: Г-Д / Редкол.:Смолій В. А. (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. – К.: В-во «Наукова думка», 2004. – 688 с.: іл. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Gorodelska_uniya_1413
  2. Музиченко П.П. Історія держави і права Україн: Навч. посіб. – 4-те вид., стер. – К.:Т-во “Знання”, 2003.- 429 с.

Залишити відповідь