Category Archives: 4. Новітня історія України

Україна в роки німецької окупації

Територія України була практично повнісю окупована німецькими військами вже через 4 місяці після нападу на Радянський Союз. 22 липня 1942 року німці захопили м.Свердловськ Ворошилоградської області, остаточно окупувавшии територію Української PCP. У грудні 1941 р. вони контролювали  42% території Європейської частини СРСР з населенням близько 80 млн. чоловік.

Утвердження тоталітарного режиму в Україні у 1920-1930-х рр.

Становлення комуністичної тоталітарної сиситеми тривало паралельно із становленням самої радянської держави. Але саме 20-30 рр. стали часом, коли тоталітарна система оформилася остаточно і зповна зреалізувала свій “потенціал”. З другої половини 20-х років комуністична партія монополізує, зосереджує в своїх руках всю владу в країні, перетворюючись на державну партію. Це виявилось у наступному:

Україна в Першій світовій війні

У 1914 р. розпочалася Перша світова війна, яка тривала до 1918 р. Українські землі стали  ареною військових дій двох протиборчих  військово-політичних блоків: Антанти (сформувався в 1904-1907 pp.; до його складу входили Росія, Велика Британія і Франція); Троїстого союзу (сформувався в 1882 p.; до його складу входили Німеччина, Австро-Угорщина, Італія). Після переходу на бік Антанти Італії… Read More »

Західноукраїнські землі в міжвоєнний період (1921-1938): партійне будівництво

У міжвоєнний період землі Західної України були поділені між кількома державами: до складу Польщі увійшли Східна Галичина, Полісся, Волинь та Підлящщя; до складу Румунії увійшли Буковина та Північна Бессарабія; до Чехословаччини відійшло Закарпаття. Становище українців у цих державах не було однаковим, у межах кожної з них українці демонстрували різні рівні самоусвідомлення та політичної активності.

Гетьманат Павла Скоропадського (29 квітня 1918 – 26 грудня 1918)

29 квітня 1918 р. за погодженням з німецькою військовою адміністрацією Українська Центральна Рада була скинута, і  на Всеукраїнському землеробському конгресі в Києві (майже 8 тис. делегатів)  генерал Павло Скоропадський був проголошений гетьманом України. Того ж дня в Софіївському соборі єпископ Никодим миропомазав гетьмана, а на Софіївському майдані відслужили урочистий молебень. 29 квітня Скоропадський звернувся до… Read More »

Колективізація сільського господарства

 Термін «колективізація сільського господарства» набув офіційного вжитку після його оприлюднення влітку 1919 в листі наркома земельних справ УСРР В.Мещерякова до губернських земельних відділів, а от сама ідея масового створення колгоспів вперше була зафіксована в Декреті про землю 1917, ухваленому Другим Всеросійським з’їздом рад 1917 р. Планове здійснення колективізації окремих галузей сільського господарства  накреслив 5-й Всеукраїнський… Read More »

Карибська Криза. 10 фактів, які ви можете не знати про Карибську Кризу

Вранці 16 жовтня 1962 року, радник з національної безпеки М. Банді повідомив Президента США Дж. Ф. Коннеді, що американська розвідка виявила на Кубі радянські ракети, всього в 145 км  від території США. Це стало початком Карибської Кризи або Кубинської Ракетної Кризи (як вона називається в Американській історіографії), яка ледь не призвела  до початку ядерної війни.… Read More »

Українське питання на Паризькій мирній конференції 1919 р.

В історії України багато суперечливих сторінок. Одними із найбільш неоднозначних є роки Першої світової війни, революції та громадянської війни. Війна створила передумови до визрівання української державності, але не все залежало від національної еліти та політики партій. В умовах формування української державності в 1917-1920 рр. винятково велике значення мали відносини з іноземними державами.  Центральна рада всіляко… Read More »

Загальна характеристика становища українських земель на початку ХХ ст.

Історія українського народу – це, в першу чергу, історія боротьби за свою державність. Наприкінці ХІХ ст. почалося відродження національної свідомості теоретично в працях М. Костомарова, В. Антоновича, М. Драгоманова, М. Грушевського та інших. Згодом національно-визвольна ідея пропагувалася через громади, «Просвіти», товариства, гуртки тощо. Тож, піднесення національної свідомості ставало дедалі реальнішим чинником і спонукало до боротьби… Read More »